понедельник, 30 ноября 2015 г.

У нашій пам’яті вони назавжди залишились …

СЦЕНАРІЙ ВИХОВНОГО ЗАХОДУ
У нашій пам’яті вони назавжди залишились
МЕТА: формувати у вихованців шанобливе ставлення до подій, які відбулися на Майдані, розвивати моральну культуру, виховувати у дітей почуття єдності нації, патріотизму, неприйняття агресії та насильства.
Відеофільм про  Революцію Гідності.
Звучить мелодія. На  фоні звучать слова:
Флешмоби, вишиванки і стрічки,
Та не така, шановні, Україна.
Життя розміняне на квіти і свічки
І не чекайте, мамо, свого сина...
Це, дійсно, не промова, не протест
І між рядків одноманітність змісту.
Народе мій, неси важкий свій хрест
У кожнім домі: і в селі, і в місті.
Та тільки не скорися, я прошу,
Не вір трибунним горе-патріотам.
Сьогодні я не заклики пишу,
Та ці рядки з щоденного блокноту.
Я просто, відчуваючи той біль,
Тримаю руку на твоєму пульсі.
"Героям слава", але звідусіль
Я хочу чути просто: "Не здаюся!"
Набридли ці вистави "на показ", -
Одні "за мир", а інші з автоматом.
І винного шукають кожен раз,
А я не хочу, чуєш, воювати!
Тримайся, мій народе, а стрічки
Хай символом залишаться, бо мода
Розмінює життя, що мов свічки
Горять яскраво, та не за свободу!


Вчитель: Шановні батьки, вчителі, учні та гості нашого заходу! Сьогодні ми  зібрались в цьому залі, щоб у глибокій скорботі низько схилити голови перед пам’яттю Героїв Небесної Сотні, які боролися за  честь правду і гідність  і віддали своє життя за Україну.
Ведуча. А як все починалось?
Ведуча. 21 листопада 2013 року студенти Києва вийшли на Майдан  Незалежності в підтримку євроінтеграції за Єропейську Україну!
Ведуча. Спочатку - це була виключно мирна акція молоді з гаслами:   «Україна-це Європа», «Ми –вільні» « Ми хочемо в ЄС». Кількість  активістів зростала з дня в день.
Ведуча. А що ж було далі… А далі- не підписання угоди про асоціацію. 
Ведуча. А далі- жорстоке побиття студентів .
 Ведуча. А далі… А далі- покалічені людські тіла та серця, Михайлівський  Собор, Майдан залитий кров’ю, барикади, шини. Революція гідності.
Ведуча: Ми з вами маємо всі підстави пишатися тим, що наша батьківщина        мала славні періоди історії, справді легендарних героїв, мужньо пережила найважчі випробування і не скорилася. Ми можемо  гордитися тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а   лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких та далеких сусідів. Майдан та Революція гідності потрясли не тільки Україну, а й увесь світ. Україна продемонструвала Європі і всьому світові, що українці   - міцна духом, волелюбна нація, яка навчилася поважати себе і яка зуміла відстояти свій демократичний вибір. Майдан став   місцем правди і свободи, добра, дружби, братерства й гідності. Сьогодні на  сході точаться криваві бої. Там вирішується доля і майбутнє України. Саме за це зараз в АТО воюють сини-герої. На полі битви – захисники, воїни.
1.Для чого люди вийшли на Майдан?
Що їхні сонні душі розбудило?
Розвіявся густий-густий туман,
Що прикривав всю правду так грайливо…
Для чого мерзнем, нащо стоїмо?
Бо хочем Україну ми підняти!
ЇЇ «Європою» ми гордо назвемо,
Бо вона гідна статус такий мати.
2.У всіх містах великих і малих,
У всіх куточках неньки України
Всі люди, всі  –  від юних до старих  –
Пророчать позитивні й стрімкі зміни.
Тож не сидіть тихенько в стороні,
Не будьте ви до цих подій байдужі!
Бо знайте, ви сьогодні не одні!
А разом ми нестримні й справді дужі!

Революція гідності                       Олександр Крутій



Сьогодні небо пахне димом
І п'є земля червону кров.
І брат стоїть за побратимом.
Що їх об'єднує?.. Любов.
Любов в серцях до Батьківщини,
Де синє небо та лани.
Де б'ється серце України
 
І плачуть доньки та сини.
І над країною нестримно
Цей плач летить у небеса.
Слова молитвені невпинно
До Бога промовля душа.
І нам, всім тим, хто прагне миру
Та щастя для своїх дітей.
І хто зберіг у серці віру
Та молить Бога за людей.
За Україну, за добробут
За щирі посмішки без сліз.
І щоби повсякденний побут
Назавжди квітами поріс.



Читання віршів
Учень 1. Українцю, поглянь, там побили жінок!
               Глянь, вже люди ховаються в храмі!
               Де таке ще траплялось, коли це було
               Аж в такому нестерпному стані?..
Учень 2
.Так чинили лиш варвари, злісні хани,
              Лиш від них люди в церкві ховались.
              А сьогодні - це власні привладні пани
              Вже над нами так само знущались!"
 Учень 3.Україна - Єдина країна.
              Не шматуйти її, не трясіть,
              Ми не Захід і Схід, ми - родина.
              Ми не Північ і Південь ми - рід.         
Ведуча:Ми вшановуємо пам'ять героїв України: Голодомор 1932-33рр, Битва  під Крутами, Бабин Яр. Тепер ми стали сучасниками ще однієї масової трагедії нашої країни.
               Вірш в особах
Мені наснилось, що вони зустрілись:
Убитий в Крутах й вірменин Сергій.
В саду едемськім на травичці всілись:
"За що тебе? "  - "За Україну, друже мій."
Ти знаєш і мене за неї вбили,
Та це було вже років майже сто.
Тоді померли ми, щоб ви нам жили.
А вас вбивають... Вас тепер за що?"
"Ти пам'ятаєш, друже. Звісно, пам'ятаєш,
Як біло-біло в нас цвітуть сади.
І ти цей запах п'єш. І ти його вдихаєш ...
Я б все віддав, щоб хоч на мить туди."
"А я ще ввечері узяв дівча за руку
Й тихенько так до серця притулив.
Тоді не знав, що Бог уже розлуку
Навіки на землі нам присудив.
Під Крутами стояли ми стіною.
В очах не страх, а злість до ворогів.
Більшовики готовились до бою,
Я йшов на смерть... а жити так хотів."
"Мені твій попіл стукав, брате, в груди.
Я вірменин, а теж Вкраїни - син.
Не мав у серці й крапельки облуди,
За те й убив мене проклятий поганин."
... Мені наснилось, що вони зустрілись.
Убитий в Крутах й бородач Сергій.
В саду едемськім на травичці всілись:
" За Україну нас вбивають, брате мій."
Ведуча: Наше сьогодення багато хто висвітлює у віршах, які звучать від щирого серця, з вірою в наше краще майбутнє.


Україна вся палає, Україна у вогні,
І ніхто тепер не знає
Чи залишимось живі...
Відклади свою ти втому,
Відклади і страх, і біль,
Йди на зустріч тому грому,
Для якого ти лиш ціль!
І я стою обабіч тебе,
Не лякаюся вогню,
В твоїх очах я бачу небо,
Попереду – кривавую борню.
Комусь ти батько або син,
Для когось чоловік коханий,
Стоїш без зброї перед тим,
Для кого ти - трофей жаданий.
Ти дивишся  без страху в очі,
Тим, хто ладен вкоротить життя,
Хто до зброї береться серед ночі,
Щоб нам не було вороття.
І знаєш ти - нема назад дороги,
Бо відступ твій, то знак кінця!
Ще не дописані всі кляті епілоги,
Щоби здобути перемоги знак-вінця!
Плачуть матері і плачуть діти,
За згублені життя своїх батьків,
Та в серцях навіки будуть жити
Герої ці нові страшних років.


Ведуча: Протистояння дійшло апогею 18-20 лютого 2013 року.Після того, як      було дано злочинний наказ – розстрілювати мирних мітингувальників, продовжився відлік загиблих. Вони стали Небесною Сотнею.
Ведуча: Коли зі сцени повідомили, що в одного загиблого – четверо дітей, у другого – єдина трирічна донечка залишилася круглою сиротою, бо мати померла ще раніше, а третій – ще взагалі не встиг пожити, йому лише 19 років… І тут 50-тисячний Майдан заплакав так по-дитячому пронизливо, як ніби він теж став цією сиротою, що плаче за втраченими батьками…
Ведуча: Кожен із цієї Небесної сотні, як і ми з вами, мали свою сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну. І ось пройшов вже рік, а смертей все більше й більше…Якщо вас справді засмучує ненависть у світі, не плачте і не втрачайте надії, а зробіть щось, хай навіть маленьке!
Ведуча:. Ось вони перед вами, Герої Небесної сотні.
     Відеосюжет про Небесну Сотню.


А сотню вже зустріли небеса.. 
Летіли легко, хоч Майдан ридав..
 
І з кров´ю перемішана сльоза....
А батько сина ще не відпускав..
Й заплакав Бог, побачивши загін:
Спереду - сотник ,молодий,вродливий
 
І юний хлопчик в касці голубій,
 
І вчитель літній-сивий-сивий..
І рани їхні вже не їм болять..
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..
 
Як крила ангела, злітаючи назад,
 
Небесна сотня в вирій полетіла...
.Пішли із дому й не вернулись...
До Небесного Отця усі Ви повернулись.
Пішли із миром у душі!
А повернулись у труні.
Своє життя пожертвували 
На благо Україні.
В руках тримали віри щит,
Ішли у бій і смерті не боялись.
Ви твердо знали,
Кого в борні цій захищали.
Родину боронили
Ціною власного життя.
Ім'я Небесна Сотня Вам.
Небесна сотня – безневинна жертва…
Бандитам не сховатись за хрестом
Отим хрестом, де їхня совість мертва
Зрікається і серцем і чолом…
У прощену неділю впала долу,
Простіть нас, браття, миленькі, простіть…
За Україну - зранену і голу…
За Вас не впала і за Вас стоїть!


Ведуча: Відгукнулися в серцях творчих людей події Революції гідності. Композитори  написали пісні на цю тему. Ось одна  зних.
         Пісня «Воїни світла» (сл. Л. Крайчик, муз. Л. Трубецького)
                НЕБЕСНИЙ СОТНИК 


Не хотів я бути героєм,
Хоч вони і не помирають,
Не хотів я стояти за волю,
Бо неволі у собі не маю.
Але йду і пробач мені, мамо,
Що назад вже не повернуся,
І твоя не загоїться рана,
Хоч героєм між люди назвуся,
Бо твій син до небесної сотні,
Долучився від кулі у спину,
Не хотів я стати героєм,
Просто я любив Україну!


Ведуча: Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, хто залишив життя земне у 2013-2014 рр. Ця подія сколихнула весь світ, не залишила байдужою жодної душі.
1.Минають дні і ночі - та назавжди
Калейдоскоп кривавий, невблаганний,
Я бачу ті обличчя і ті очі
Тих хлопчиків, що згинули за нас з тобою на Майдані.
2.Допоки житиму, я пам'ятати буду
Жінок із надписом на грудях "Мама"
І закатованого Юрія Вербицького
Й слова пророчії Сергія Нігояна.
3.Допоки житиму, в вухах стояти буде
Той дзвін церков, що душу рве на клапті,
І "Отче наш" останній перед штурмом
І плач безсилий дівчини у білому халаті.
4.Чи то Господь нам шле такі випробування
По аналогії із власним Сином?
Та нація безстрашна не вмирає,
На заздрість ворогам збудуєм Україну!
  Танець «Білі лебеді».
Ведуча: Та страждання українців на тому не закінчилися. Загроза на нашу землю прийшла, звідкіля її найменше чекали- від своїх найближчих сусідів. Першими відчули «турботу»  жителі Криму. А вже згодом таку ж «допомогу»  надавали  жителям східних областей України. І в наше життя ввійшло нове слово – АТО.
Ведуча: Ми всі розуміємо : хто є справжнім винуватцем наших бід.


Наполеончик путін! Як ся маєш,
І як тобі сидиться у Кремлі?
Які криваві плани ти складаєш?
Чи сняться тобі сироти малі?
Тебе не мучать ще криваві ріки,
В сльозах дитячих ще не тонеш ти?
Замучені, загиблі і каліки
До тебе можуть в снах страшних прийти.
... Невже тебе теж народила жінка?
Невже ти слухав мамині пісні?
Вона не знала, що її кровинка
Зростає катом... не гадала, ні!..
Тож захлинися кров’ю свого брата,
Залий ти нею оченята злі,
Не лише з Неба ти чекай відплати –
Тобі відплата буде й на землі!
Бо час настав: за Правду встали люди,
Минає час неправди і незгод,
І карою для тебе справді буде.
Коли на тебе плюне твій народ!
Неправдою шлях перешкандибаєш,
Але назад дороги не знайдеш.
Стать Всесвіту володарем бажаєш?!
На звалище історії підеш!!!



Ведуча: І знову на захист України стали її герої.


Ми з тобою одної крові.
Ти став рідним мені, солдате!
Я пишаюсь, мій брате, тобою.
Ти пішов у бій - всіх нас захищати.  
Ти молитву народу відчуєш,
Вона буде, мов щит закривати.
Знаю, зараз в окопах ночуєш
Знаю, мусиш за нас убивати.
Ти пробач за холоднії ночі,
Ти пробач, що недоїдаєш.
 Я підтримати тебе хочу,
 Сподіваюсь, ти відчуваєш.
 Скоро ти повернешся додому
 І домівка тебе зігріє.
Зніме тяжкість війни і втому,
Так, як дім тільки рідний вміє.
Повернешся в свою родину,
Та з роками війну не забудеш.
Правду скажеш на всю Україну,
Бо боятись ти вже не будеш.


Ведуча: З нашого краю на захист України теж стали воїни-добровольці. На жаль, ставищенська земля провела в останню путь героя Цимбала Сергія .
           Памяті героя війни Цимбала  Сергія


Везуть з Дебальцево солдата,
У труні цинковій везуть.
Ридає в горі його мати,
Ряснії слізоньки течуть.
Ставище наше заридало,
Сергія Цимбала нема.
Прожив він в світі дуже мало.
Та вже взяла його пітьма.
На фронт пішов він добровольцем,
Щоб Україну захистить.
Там проявив своє геройство,
В бою не схибив ні на мить.
Він був душею батальйону,
Мав позивний – «легіонер»,
Але війни страшні закони
Зробили так, що він помер.
Пішов із друзями в розвідку,
У сьоме жовтня це було,
Попав в оточення, в засідку,
Початок бою це було.
Хоробро Цимбал Сергій бився
Закрив від куль товаришів,
Він ні на крок не відступився –
Та мворог вцілити зумів.
Попав у голову солдату,
А йому б жити ще і жить.
Свою дружиноньку кохати
Малу дитиночку ростить.
У перемиря його вбито,
А він життя дуже любив !
Хотів багато змін зробити,
Щоб наш народ щасливо жив .
Нема Сергія більше з нами,
Герой поліг в тяжкім бою.
Не змеркне пам’ять  наша вічна,
Сергій завжди в наших серцях.
Горить скорботна по нім свічка,
Героя імя на вустах.


   
Ведуча: Останні  події в Україні змінили наше ставлення один до одного, до інших. Ми переглянули свої цінності і взагалі стали іншими.



Ця війна змінила багатьох,
Ця війна змінила Україну.
Кіборги. Донецьк. Аеропорт,
Що перетворився на руїну.
Трупний запах, порох і вогонь,
Смерть приносять гради, міни, танки.
 Піт із чорних, випалених скронь…
Глина, гільзи, попіл і уламки…
Та стоять: Дев`ятий, Ворон, Гном,
Абрикос, Богема, Маршал, Цезар…
А над ними – небо полотном,
А у них життя на вістрі леза.
То чиїсь батьки, брати, сини
З Харкова, із Києва, зі Львова.
Шахтарі, таксисти…
В час війни Кіборгами стали тимчасово.
Каска, бронник, берці, автомат,
Друг надійний, що прикриє спину.
Доброволець, патріот, солдат,
Наш Герой і гордість України!





Чекають синів своїх мами,
 І молятся день і ніч.
 Молитвами зцілюють рани,
Запалюють тисячі свіч.
 У Бога, благають спасіння
В молитвах за рідних дітей.
Повернення, благословіння,
 Та теплих, спокійних ночей.
Благають, щоб все закінчилось,
Щоб більше не було війни.
Щоб крові на землю не лилось
 І були живими сини.
Так молятся слізно і щиро,
 Що чує це навіть земля.
 Вона ж бо зиму не пустила,
 Щоб снігом не вкрила поля.
Щоб ночі, не так холодили
Й солдатам було тепліш.
У Бога мами просили,
Щоб діти вертались скоріш!
Заплакані, стомлені очі,
Молитви - святий оберіг.
 Матусі недоспані ночі-
 Повернуть з далеких доріг.
Повернуть у батьківську хату
У темряві шлях осяють.
 Життя збережуть солдату.
 Бо мами у Бога благають...



Пісня «Повертайся живим» (авт.. С. Тарабарова)
Ведуча: Символом відданості і мужності став Донецький аеропорт, а «Кіборг»- герой  нашого часу. Один із захисників аеропорту написав цей вірш.


Я прийду з війни і гляну в очі
Тому, хто каже, що жити не хоче.
Кому набридла робота, нудне телебачення,
Розповім трішки, що бачив я...
Кому надто зимно вночі, сильна спека днем,
Чекали задовго таксі, змокли під дощем,
Як ми боялись заснути, навіть на мить,
Від пострілів "градів", ще й гроза гримить.
Та ми звикли спати під шум мінометів,
Чергували, щоб інші "дрімнули"... не в наметі...
Ми спали, там, брате, у ямах холодних,
Де гріють лиш мрії і туга за домом.
Бувало, що пили воду з калюж,
Вечеря для десятка - один підсмажений вуж.
В нас не було простуд, а може й були.
Ніхто і ніколи про це не говорив.
Найстрашніше, до чого там звикаєш,
Це, що кожного дня когось втрачаєш.
І не знаєш... може завтра ТИ...
Але ми вже звикли... Змогли... Змогли...
Ми не герої, як ви говорите...
Тут люди дуріють, стають душевнохворими...
Це все від війни... від великого горя,
Але більшість - сильна.
 Сильніша крові і болю...
Ми тут, бо ВИ там маєте жити у спокої,
Ми тут, бо так само хочемо миру...
І навіть, коли я лежу в окопі,
Ніколи не думаю про могилу...
Я мрію про дім, про роботу, сім'ю,
Як же хочу скинути з себе броню...
Допоможи, полюби життя,
Там де мир, там - щастя.
Не шукай собі зла.


Ведуча:  Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі.
Ведуча: Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню-частинки вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов   від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!
            Звук метронома. Ведуча запалює свічку і передає її учням по колу. Свічку передають з рук в руки.
 «Пливе кача» (українська народна лемківська пісня).

Ведуча: Простіть хлоп’ята, і спочиньте з миром,  
               Простіть, і не тримайте, прошу, зла..
               Ви показали, що Вкраїна має силу,
              А сила не помре, вона завжди жива!
Ведуча: Молодь – це авангард, вони завжди в перших рядах у боротьбі за незалежність і єдність України. Свій внесок у розбудову нашої держави вносимо і ми. Про це наступний сюжет.
        
 Відеосюжет про патріотичне виховання в школі.
                       
Молитва за Україну


Господи, я стану на коліна,
постом я душу знову окроплю.
Молю Тебе, молю за Україну,
помилуй край, який я так люблю.
Прости, коли гріхом ми завинили,
Коли забули промені добра,
коли Тебе ми вчинками гнівили,
так часто гріх в спокусі обира.
Небесний Отче, молюся і плачу,
не дай і краплі крові протекти.
Оберігай сміливу стежку ту юначу,
на смерть не дай нікого приректи.
Молю, Всевишній, нас не покидай,
не залишай на мить мою країну.
Оберігай, Ісусе, Неньку-Україну!
Слава Україні!




СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.        Героям війни на сході України присвячується [Електронний ресурс] : – Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=DAGF4AEKsro  (пісня «Я – убитий солдат»).
2.    Зворушливі вірші про Україну, Батьківщину та її мужніх синів [Електронний ресурс] : – Режим доступу : http://www.ogo.ua/articles/view/2014-08-24/51742.html.
3.  Ірина Цілик «Повертайся живим» (читає вірш Джамала) [Електронний ресурс] : – Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=5uEHxOy3CbE.
4.       Небесна сотня [Електронний ресурс] : Web-сайт. – Режим доступу : http://uk.wikipedia.org/wiki/Небесна_сотня.
5.       Соціальна реклама на підтримку армії [Електронний ресурс] : – Режим доступу :  www.youtube.com/results?search_query .
6.       Фотовиставка про АТО у вільному доступі : національний військово-історичний музей України [Електронний ресурс] : – Режим доступу : http://nvimu.com.ua/gallery/http:/nvimu.com.ua/gallery/fotovistavki-pro-ato.

7.  Юрій Іздрик "Молитва" (читає вірш Остап Ступка) [Електронний ресурс] : – Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=UfH6N9iNo18.

Комментариев нет:

Отправить комментарий