Патріотичне виховання

ПРОЕКТ

                                              Не забувайте незабутнє

    І не знецінюйте коштовне.

                                                                       Л. Костенко

                                                                                         

Керівник проекту:  

Поліщук Анатолій Миколайович

Розробники Проекту: Учительський та учнівський колективи Бесідського НВК.

 Учасники Проекту: педагоги,діти, батьківська громадськість, органи місцевого самоврядування, громадські організації, засоби масової інформації.

Характеристика Проекту:

за кінцевим результатом: освітньо-виховний;

за кількістю учасників: масовий;

 за тривалістю: короткотривалий.

Термін реалізації проекту: вересень 2014 року – серпень 2015 року.

Етапи реалізації проекту:

мотиваційний етап (вересень 2014 року):

обґрунтування ідеї та вироблення мети;

створення координаційної ради Проекту;

залучення до роботи в координаційній раді представників організацій, установ, громадських організацій;

формування громадської думки.

організаційно-підготовчий етап (жовтень 2014 року):

розроблення Проекту, підготовка інформаційних, інструктивно-методичних матеріалів;

проведення організаційних заходів щодо реалізації Проекту;

визначення ресурсів (матеріально-технічних, фінансових та кадрових) для забезпечення реалізації Проекту.

функціонування (жовтень 2014 -травень 2015 року):

організація та проведення  навчань, занять для учасників проекту,  ознайомлення з науковими  ідеями, новими освітніми технологіями навчання та патріотичного виховання учнів;

організація роботи музеїв та музейних кімнат;

організація роботи гуртків;

робота та співробітництво  НВК з соціальними інститутами, громадськими, благодійними організаціями та об’єднаннями, органами державного управління, військовими комісаріатами, військовими частинами Збройних Сил України з питань патріотичного виховання дітей, учнівської та студентської молоді;

організація та проведення заходів для учнівської молоді щодо формування національної свідомості, відданості та вірності українському народу, готовності до захисту України, забезпечення її суверенітету та територіальної цілісності;

висвітлення освітньо-виховної та розвивальної роботи з дітьми, учнівською молоддю в засобах масової інформації, на сайті навчального закладу;

 психолого-педагогічний супровід усіх форм діяльності навчального  закладу.

підсумково-аналітичний (травень - серпень 2015 року):

підведення підсумків роботи з реалізації Проекту;

узагальнення та оформлення матеріалів із реалізації Проекту;

 презентація результатів проектної діяльності, висвітлення місцевого досвіду з патріотичного виховання у фахових виданнях, засобах масової інформації.

Відповідальні за реалізацію проекту:

Поліщук А.М. – керівник проекту, учитель Захисту Вітчизни Бесідського НВК;

Стеценко В.М. - заступник директора з виховної роботи  Бесідського НВК.

Надобенко О.М.- педагог-організатор Бесідського НВК.

Джерела фінансування проекту:

фінансове забезпечення заходів Проекту здійснюватиметься за рахунок коштів місцевого бюджету, інших джерел, не заборонених законодавством, передбачених відповідним розпорядникам коштів на зазначені в галузі освіти заходи.

Реалізація Проекту дасть змогу:

посилити виховну роботу щодо формування у дітей та учнівської молоді національної гідності, готовності до виконання громадянських і конституційних обов’язків, успадкування духовних надбань українського народу;

сформувати у молодого покоління повагу до рідного краю, його традицій та культури;

підвищити професіоналізм педагогів навчального закладу з питань патріотичного виховання; удосконалювати методи та засоби організації виховної роботи;

сформувати у підлітків ідеали та цінності, патріотичні переконання щодо відданості та вірності Українському народові, готовності до оборони України, забезпечення захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності;

забезпечити злагоджені дії відділу освіти, районного методичного кабінету, адміністрації навчального закладу, органів місцевого самоврядування, громадських організацій , місцевих засобів масової інформації та веб-сайту щодо здійснення системних заходів, спрямованих на патріотичне виховання молоді.

Результативність проекту

-         Підготовка матеріалів досвіду до друку.

-         Випуск шкільної тематичної газети «Пам'ять-вічна».

-         Напрацювання системи виховних заходів  патріотичної тематики.

-         Поповнення експозиції шкільного музею.

-         Розроблення творчого проекту «Подвиг героїв у наших серцях».

ВСТУП

2014/2015 навчальний рік став особливим в контексті суспільно-політичної ситуації, що відбувається в Україні: рік святкування 200 – річчя великого Кобзаря, рік трагічних подій на Майдані та Революції Гідності, рік військового протистояння на Сході країни, рік усвідомлення, що Україна - Європейська держава, а українці - нація волелюбна та свідома. Державотворчі процеси, що відбуваються в Україні, зумовлюють необхідність вирішення проблеми виховання національно свідомих громадян, патріотів своєї Батьківщини, спадкоємців і продовжувачів національно-патріотичних традицій. Відповідно до завдань, що постали перед країною, необхідно переглянути практику виховної роботи підростаючого покоління. У цей складний в історії нашої держави період дуже важливо формувати розуміння необхідності зберегти територіальну цілісність України, зберегти історико-культурні традиції народу, знання героїчного минулого, що стане основою патріотичного виховання учнівської молоді.

Провідною ідеєю проекту  «Патріотичне виховання у сучасній школі»  (далі – Проект) є творчий пошук ефективних форм освітньо-виховної роботи навчального закладу щодо відродження національних традицій, української культури, звичаїв народу, формування у дітей та молоді патріотизму і національної гідності, враховуючи вікові й психологічні особливості дітей, запровадження різнопланових заходів з метою прославлення участі наших земляків-добровольців у антитерористичній операції на Сході, діяльність волонтерів, ініціативних жителів Ставищенщини, які підтримують Українську армію, приймають у себе родини вимушених переселенців.

Основні поняття :

Патріотизм – це любов до Батьківщини, відданість своєму народові, готовність для них на жертви й подвиги.

Патріот – той, хто любить свою Батьківщину, відданий своєму народові, готовий для них на жертви й подвиги.

Патріотичне виховання – процес цілеспрямованого, систематичного, організованого та планомірного впливу на свідомість і поведінку молоді щодо формування почуття любові до Батьківщини через виховання високих громадських, моральних, психологічних, професійних і фізичних якостей, необхідних для реалізації інтелектуального та творчого потенціалу особистості в інтересах всебічного розвитку суспільства, забезпечення безумовної готовності до захисту Вітчизни.

Виховна робота – система заходів щодо впливу на свідомість, світогляд, волю і почуття молоді з метою формування у кожного з них моральних якостей особистості, готової свідомо виконувати службові обов’язки; розвитку у колективах загальної зацікавленості щодо підвищення рівня і якості вирішення завдань за призначенням.

Мета та завдання:

Метою Проекту є активізація діяльності з виховання у дітей, учнівської молоді почуття патріотизму, посилення моральної складової в загальній системі формування у молоді національної гідності, готовності до виконання громадянських та конституційних обов’язків, особистісних рис громадянина Української держави, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин, набуття соціального досвіду, фізичної досконалості, художньо-естетичної, інтелектуальної, правової, трудової, екологічної культури, розвиток психологічних і професійних якостей.

Основними завданнями Проекту є:

формування високих моральних цінностей, патріотизму, етнічної та національної самосвідомості, любові до рідної землі, держави, родини, народу;

виховання дисциплінованості, сумлінності та чесності, поваги до Конституції України, Законів України;

виховання у дітей та учнівської молоді шанобливого ставлення до державних символів – Державного Герба України, Державного Прапора України і Державного Гімну України, почуття громадянства, освіченості, формування національної свідомості, належності до рідної землі;

формування в учнівської молоді відданості та вірності українському народові, готовності до захисту України, забезпечення її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності;

виховання у дітей почуття гордості за свою державу, прагнення стати повноцінним її громадянином;

забезпечення духовної єдності поколінь, підтримка та пропагування сімейних цінностей;

формування національної свідомості і людської гідності, толерантного ставлення до інших націй, культур і традицій;

формування здорового способу життя, прагнення до фізичного саморозвитку, сприяння протидії негативним впливам і явищам, які існують у сучасному суспільстві.

Нормативно-правова база :

Указ Президента України від 09.11.2015 № 633 «Про відзначення у 2015 році Дня Гідності та свободи»:

Указ Президента України від 12.06.2015 № 334 «Про заходи щодо поліпшення національно-патріотичного виховання дітей та молоді»;

Указ Президента України від 13.11.2014 № 872 «Про День Гідності та Свободи»;

Постанова Верховної Ради України від 12.05.2015 № 373-VІІІ «Про вшанування героїв АТо та вдосконалення національно-патріотичного виховання дітей та молоді»;

Наказ Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 № 641 «Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах»;

Указ Президента України від 19 жовтня 2012 № 604 «Про заходи у зв’язку з відзначенням 70-ї річниці визволення України від фашистських загарбників та 70-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років»;

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 травня 2013 року № 360 «Про затвердження плану заходів на 2013-2015 роки з підготовки і відзначення 70-ї річниці визволення України від фашистських загарбників та 70-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років»;

Наказ Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України від 21 жовтня 2013 року №1453/716/997 «Про Програму патріотичного виховання учнівської та студентської молоді в навчальних закладах України та План заходів Естафети Програми на 2013-2015 роки»;

Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31.10.2011 № 1243 «Про Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України»;

Лист Міністерства освіти і науки України від 13.08.2014 № 1/9-412 «Про проведення Уроків мужності»;

Доручення голови Київської обласної державної адміністрації від 09.12.2013 № 148-1 щодо вдосконалення роботи з патріотичного виховання в навчальних закладах області;

Наказ департаменту освіти і науки Київської обласної державної адміністрації від 13.12.2013 № 405 «Про вдосконалення роботи з патріотичного виховання в навчальних закладах області».

Наказ відділу освіти Ставищенської РДА від 16.12.2013 № 431 «Про вдосконалення роботи з патріотичного виховання в навчальних закладах району».

Наказ відділу освіти Ставищенської РДА від 03.02.2015. № 37 «Про організацію та проведення Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-спортивної патріотичної гри  «Сокіл» («Джура»).

РОЗДІЛ   І

ВІЙСЬКОВО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ

     Складовою системи національного виховання є військово-патріотичне, що передбачає вироблення високого ідеалу служіння народові, готовності до трудового та героїчного подвигу в ім'я процвітання Української держави. Воно покликане формувати громадянина-патріота, виробляти у нього глибоке розуміння громадянського обов'язку, готовність у будь-який час стати на захист Батьківщини, оволодівати військовими і військово-технічними знаннями, спонукати до фізичного самовдосконалення, а також вивчати бойові традиції та героїчні сторінки історії українського народу, його Збройних Сил. 

         Військово-патріотичне виховання — цілеспрямований, організований процес формування готовності юнаків старшого шкільного віку до строкової військової служби в Збройних Силах України. Його зміст визначається Конституцією, законами України, військовою Присягою та військовими статутами.

         Військово-патріотичне виховання молоді діалектично поєднує в собі низку окремих напрямів виховання: військового, морального, правового та ін. Проте головним результатом виховних зусиль має стати готовність молодої людини до військово-патріотичної діяльності як внутрішнього системного утворення, що передбачає п'ять основних компонентів — освітній, фізичний, психологічний, соціальний і духовний.

         Освітня готовність — це, передусім, обсяг знань героїчного минулого українського народу, історії його Збройних Сил. Вона передбачає також певний обсяг знань з допризовної підготовки, фізичної культури, спорту, гігієни побуту. Головне при цьому — дієвість засвоєних знань, що виявляється в навчально-пізнавальній активності старшокласників на уроках допризовної підготовки, підвищеному інтересі до змісту українознавчих предметів, доланні перешкод у його засвоєнні.

         Фізична готовність передбачає певний рівень розвитку в юнаків фізичної сили, витривалості, спритності, швидкості в рухах; сформованість необхідних для військової діяльності рухових навичок та вмінь. Передумовою цього виступають достатній рівень фізично-оздоровчої активності учня на уроках фізичної культури, участь у спортивних секціях тощо.

    Психологічна готовність включає в себе позитивну мотивацію участі учнів у військово-патріотичних заходах. Разом з тим, за результатами обстеження старшокласників  вона передбачає певний рівень сформованості таких якостей, як емоційна стійкість, розсудливість, сміливість, рішучість, мужність, цілеспрямованість.

    Соціальна готовність передбачає вірність бойовим та національно-історичним традиціям, військовому обов'язку, присязі та військовому статуту, високу дисциплінованість, конструктивну соціально-комунікативну, громадсько-корисну та національно-громадянську активність.

         Духовна готовність проявляється в наявності ідеалу, в пошуках старшокласниками життєвого смислу і цінностей; самоусвідомленні свого Я-фізичного, психічного, соціального; самоочищенні та самовдосконаленні, в духовно-катарсичній активності. Остання передбачає рефлексію як акт самопізнання юнаком окремих ознак своєї індивідуальності, власних рис характеру, що відображають знання внутрішнього світу.

         Основною властивістю цих п'яти складових готовності, як показує аналіз кореляційного взаємозв'язку між ними, виступає військово-патріотична активність — внутрішня активна позиція молодої людини щодо військової служби. Така позиція розвивається шляхом послідовної зміни, трансформації простіших властивостей, якостей особистості на вікових стадіях до призову в армію, з притаманною їй структурою і психологічними закономірностями. Разом з тим, військово-патріотична активність є необхідною передумовою подальшого розвитку готовності старшокласника до військової строкової служби в Збройних Силах України.

         Здійснюючи військово-патріотичне виховання учнів, важливо знати його теоретико-методологічне і технологічне підґрунтя. При цьому слід враховувати також об'єктивні соціально-політичні, економічні фактори, психофізіологічні особливості юнацького віку як вирішального періоду у формуванні світогляду учня, його ідеалів, вибору професії, подальшого життєвого шляху.

         Крім цього, формування готовності юнака до служби в Збройних. Силах України, що проходить у рамках єдиного навчально-виховного процесу, залежить від професійної майстерності вчителів-предметників з гуманітарних дисциплін, учителя Захисту Вітчизни, продуманої організації фізично-оздоровчої, навчально-пізнавальної, соціально-комунікативної, громадсько-корисної та національно-громадянської діяльності.

         Проте в період інформативного перенасичення програм з базових дисциплін, погіршення навчально-матеріальної бази з предмета, зниження професійного рівня вчителів Захисту Вітчизни стає актуальним перенесення військово-патріотичного виховання з урочного на позаурочний час. Це, як засвідчує практика, дає можливість сконсолідувати зусилля всього педагогічного колективу, сім'ї, громадсько-політичних організацій, широко залучити учнів до різноманітних форм і видів військово-патріотичної діяльності.

Організація освітнього простору передбачає ряд заходів щодо поліпшення змісту українознавчих навчальних предметів (історії, української літератури), який би розширював і поглиблював національно-громадянські та військово-патріотичні уявлення та знання, тобто певною мірою формував когнітивний та афективний компоненти військово-патріотичної активності, виявляв бажання в старшокласника замислюватися над своїм внутрішнім світом, позитивно змінюватися так, щоб зміст, спрямованість викладу того чи іншого фахового матеріалу, сам процес здобуття знань викликали у старшокласників високий пізнавальний інтерес до актів і подій, пов'язаних із захистом Батьківщини; почуття патріотизму, обов'язку, відповідальності та інших необхідних захисникові особистісних якостей.

         Забезпечення знань про майбутню військову служби також залежить від рівня інтелектуального розвитку юнака, його світогляду.

         Певного виховного ефекту можна досягти, включивши в систему інформування про армію шкільну бібліотеку. Підбір відповідної літератури, постійно діючі кутки, наочна агітація, стінна преса, читацькі конференції (вечори) є активним, дієвим чинником у формуванні поглядів юнака щодо служби в армії.

         Для проведення бесід класний керівник повинен попередньо підготувати замкнутий тематичний цикл, який повністю висвітлює певне питання чи цілісну проблему. Планування бесід здійснюється на півріччя або на весь навчальний рік. Важливим виховним моментом і запорукою ефективності згаданого заходу є активна участь у ньому учнівської аудиторії. Тому перед проведенням бесіди в групі необхідно запропонувати юнакам обговорення декількох проблем з тим, щоб вони висловили свої думки з приводу їх. Бесіду за певною тематикою може проводити вчитель допризовної підготовки або класний керівник. Проте в силу специфічності виховного напряму і для більш професійного висвітлення теми проводити бесіди мають працівники військкоматів, офіцери військових частин, ветерани війн, учасники визвольних змагань.

         За формального підходу до підготовки і проведення заходу він перетворюється на лекцію чи просто повчання, що різко знижує його виховний ефект та інтерес до нього з боку учнів.

         Однією з форм позанавчальної роботи є зустріч з учасниками визвольних змагань, ветеранами війни. Щоб вона була цікавою, перед її організацією необхідно, перш за все, ознайомитися з біографією ветерана, його бойовим шляхом. Завдяки цьому у випадку, коли запрошений гість не має змоги виступити, про нього розповідає підготовлений учень. Проте про окремі епізоди свого бойового життя, історію однієї з своїх нагород повинен розповісти сам ветеран. На завершення зустрічі, щоб підкреслити увагу і пошану до ветерана, йому вручають квіти або подарунок.

         Другий напрям військово-патріотичного виховання — організація різноманітних видів діяльності патріотичної спрямованості. Оволодіння учнями предметною патріотичною діяльністю, як показує досвід, проходить легше, ніж оволодіння ними своїми внутрішніми (психічними) процесами. З огляду на ці обставини в школі планується військово-патріотичне виховання молоді як складова розділу річного плану виховної роботи.

         Військово-патріотичне виховання здійснюється у формі лекцій, бесід, розповідей, екскурсій до музеїв військових частин, зустрічей із ветеранами війни, праці та військової служби, походів місцями бойової слави, пошукової роботи, участі у роботі гуртка військово-патріотичного спрямування.

         Військово-патріотичне виховання здійснюється насамперед у процесі навчання, де в учнів закладається фундамент глибоких знань, формуються світогляд, національна самосвідомість.

         Уже в молодших класах учні усвідомлюють такі поняття, як «Батьківщина», «подвиг», «патріот», вчаться шанувати землю батьків, вивчають свій родовід.

         Важко переоцінити значення предметів гуманітарного циклу в морально-політичній та психологічній підготовці майбутніх захисників Батьківщини.

         Уроки історії України озброюють учнів знаннями законів суспільного розвитку, допомагають засвоїти основні відомості про війну та армію. Школярі вивчають героїчні бойові та трудові традиції українського народу і його Збройних сил.

         На уроках літератури формуються моральні ідеали молоді на прикладах позитивних героїв художніх творів, встановлюється живий зв'язок далекого минулого із сучасністю, виховується почуття гордості за свою Батьківщину.

         На уроках математики, фізики, хімії, біології учні одержують основи знань, без яких неможливо оволодіти сучасною військовою технікою і зброєю, засобами захисту від зброї масового ураження. В процесі вивчення цих предметів учні ознайомлюються з впливом науково-технічної революції на розвиток військової техніки, розв'язують завдання, в змісті яких відображена військова тематика.

         Велику роль у фізичній підготовці юнаків до військової служби мають уроки фізичної культури, під час яких формуються якості, які необхідні солдатові: висока працездатність, витривалість, чітка координація і точність рухів.

         Під час занять із Захисту Вітчизни учні знайомляться із специфікою військової праці, готуються до виконання обов'язків солдата, дізнаються про особливості служби в Збройних Силах України, виховують в собі якості, необхідні майбутньому воїнові. Навчальна програма дозволяє під час вивчення кожної теми використовувати матеріали із життя воїнів у мирний час і пропагувати на уроках приклади героїчного минулого українського народу, його Збройних Сил. На заняттях з вогневої підготовки надається можливість показати переваги нашої стрілецької зброї. Вивчення військової присяги дозволяє розкрити важливі вимоги до морально-бойових якостей воїнів, формує почуття національної гордості за Збройні сили України, за Батьківщину.

         Однією з основних форм військово-патріотичного виховання є військово-шефська робота, яка полягає у встановленні та підтриманні зв'язків з працівниками військових частин та навчальних закладів, з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, трудовими колективами, цивільними навчальними закладами, громадськими організаціями з метою проведення спільних заходів з військово-патріотичного виховання молоді, виховання у неї громадянських почуттів та якостей.

Формами військово-шефської роботи в школі є:

• організація тематичних вечорів, зустрічей з воїнами-афганцями, сім'ями військовослужбовців, посильна допомога ветеранам та вдовам;

• залучення молоді до участі в упорядкуванні меморіальних комплексів, пам'ятників, братських могил, інших поховань захисників Вітчизни;

• надання допомоги місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування у проведенні урочистостей, присвячених пам’ятним датам;

• організація змагань з військово-прикладних видів спорту, проведення змагань з кульової стрільби тощо.

РОЗДІЛ  ІІ

Орієнтовна тематика заходів з патріотичного виховання

1.     Семінари, круглі столи, конференції:

-«Тих днів у пам’яті не стерти і сьогодні»;

- «Наш населений пункт у роки Великої Вітчизняної війни»;

- «І пам’ятає світ врятований»;

- «Утверджувати ідеали культури миру – служити миру»;

-«Наші земляки – Герої Радянського Союзу»;

- «Роздуми про війну»;

- «Війна на Сході України – тест на витривалість».

2. Уроки пам´яті, уроки мужності:

- «Зростаємо громадянами-патріотами землі, що Україною зоветься»;

- «Їхні славні імена в літописі Великої Вітчизняної»;

- «Діти на фронтах війни»

- «Мужні визволителі мого отчого краю»;

- «Цей подвиг звучить у піснях і легендах сьогодні»;

- «Пам´ятники героям війни розповіли»;

- «Жінки на фронтах війни»;

          - «Наша вулиця носить ім’я героя війни».

3.Зустрічі з ветеранами та дітьми війни, учасниками визволення України від нацистських окупантів, учасниками  АТО, воїнами-афганцями.

4. Виховні години:

- «Я – громадянин-патріот незалежної держави»;

- «Патріотизм – це не данина моді»;

- «Моя земля – земля моїх предків»;

        - «Мої ровесники – підпільники, партизани – герої війни»;

        - «Про що розповів фронтовий трикутник (лист)»;

        - «Легендарні партизани»;

        - «Велика Вітчизняна війна у спогадах її учасників»;

       - «Імена фронтовиків на обеліску братської могили у моєму селі»;

       - «Ніхто не забутий, ніщо не забуте»;

        - «Збережемо мир на планеті»;

        - «Болючий спомин про війну»;

        -«Подвиг героїв у наших серцях»;

        - «Невідомі сторінки історії УПА»;

        - «Степан Бандера – національний герой чи зрадник»

5. Усні журнали:

- «Наш край в роки Великої Вітчизняної війни»;

- «Долі жителів села , обпалені війною»;

-«Роздуми про війну»;

-«Діти війни»;

- «Міста-герої в Україні. Від оборони до визволення»;

- «Батьки, діди заповідали мужність».

6. Тематичні, оглядові екскурсії:

- у краєзнавчі музеї, музеї бойової слави, у Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років з метою вивчення матеріалів експозицій, фондів, їх використання у виховному процесі;

- до музеїв військових частин, установ, підприємств, вищих навчальних закладів.

7. Тематичні виставки у бібліотеці навчального закладу.

8. Краєзнавчі пошукові експедиції:

- «Немає безіменних героїв» (походи місцями бойової слави, встановлення прізвищ  воїнів, похованих у братських могилах);

- «Фронтовими дорогами моїх рідних (прадідуся, прабабусі)»;

- «Учні нашої школи на фронтах Великої Вітчизняної війни»;

- «Наші ровесники у партизанському русі в нашому краї»;

- «Вулиці нашого міста, названі іменами героїв Великої Вітчизняної війни»;

- «Війна в історії моєї родини».